***

Евгэн Маланюк, «Исход»

Век нам помнить портал ада:
оставляли последний кус
Утомлённая каннонада
выметала скрипучий груз.

Вороньё со злом грозою,
догоняло скорбный обоз
«На Запад...— рыдал поезд,—
на Запад… на Запад...»
Восток смехом гнал паровоз.

Перегарным тошнил зёвом.
Смерть томила— кровавый рай.
Что найдём мы в чужом-новом, 
сердцем, полным Тобой по край?

перевод с украинского Айдына Тарика


Ісход

Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат.
Гуркотіли й лякались кола
Під утомлений грім гармат.

Налітали зловісні птахи,
Доганяли сумний похід,
А потяг ридав: На Захід…
На Захід… На Захід…
І услід — реготався Схід.

Роззявляв закривавлену пащу.
П'яний подих нудив, як смерть.
Де ж знайти нам за Тебе кращу
Серцем, повним Тобою вщерть?

Євген Маланюк
Обсудить у себя -1
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.